Рослини лохини дуже вибагливі до мінерального способу харчування та вимагають порівняно невеликої кількості елементів, погано переносять підвищену концентрацію добрив.В організації підживлення лохини добривами слід враховувати наступні фактори: вік ягідника, рівень кислотності ґрунту та наявність у ньому азоту, режим поливу, стан хвойної мульчі або тирси.
Для плодючих плантацій аналіз ґрунту не є принциповим, хоча проходити його потрібно кожні 3-4 роки, щоб контролювати рівень рН, Р, К, Са та Мg.
Значно ефективнішим буде аналіз тканин рослин. Листовий аналіз можна проводити раніше або після збирання врожаю, якщо виникли підозри у шлюбі елементів живлення. Зазвичай зразки листя відбирають у середині липня – середині серпня для визначення потрібної дози добрив наступного року. Вибираючи щорічні проби листя, завжди в одній і тій же фазі розвитку рослин, ви зможете спостерігати динаміку елементів живлення. Для поточного аналізу відберіть повністю сформоване листя рослин. Відберіть 5 листків із 10 випадково відібраних рослин по всій площі. Для порівняння відберіть окремі зразки з добрих та проблемних ділянок.
Листя має бути сухим (не висушеним), чистим, без залишків ґрунту, пестицидів і води.
Мінеральне добриво для лохини зазвичай вносять навесні, коли починається зростання, і відразу після збирання врожаю (крім азотних форм). Виняток – інжекція в систему краплинного поливу, де це проводиться на тижневій основі протягом вегетаційного сезону (це не стосується часу збирання врожаю).
Чорниця є дуже чутливою до легкорозчинних мінеральних добрив та їх надлишку – це може загрожувати рослині загибеллю. Надмірні норми можуть провокувати розвиток коричневого некрозу країв листової пластинки або блідо-жовтий хлороз листя, послаблювати зростання (особливо при нестачі води). Не можна накопичувати (багато насипати) мінеральне добриво на малій площі навколо рослини.
Мінеральне добриво можна вносити у рідкій формі через систему поливу (фертигації). Цей спосіб має ряд переваг:
• мінеральне добриво використовується ефективніше;
•його можна вносити на понеділковій основі в малих дозах, тоді воно поступово використовуватиметься рослиною за потреби;
• потрібно менше коштів на внесення добрив;
• живильні елементи у розчинній формі швидше досягають кореневої зони.
Треба сказати й про певні недоліки:
• нерегулярне зростання та можливість заподіяння шкоди рослині, якщо система поливу погано працює;
• потрібно встановлювати додаткове обладнання до системи поливу;
• розчинне добриво є дорожчим за гранульовані.
Мульчування тирси
Часто лохина росте інтенсивніше і дає більший урожай саме при мульчуванні. Мульча запобігає перегріву ґрунту та покращує його структуру, допомагає зберегти вологу, збільшує кількість органічної маси, сприяє боротьбі з однорічними бур’янами.
Мульчувати лохину можна тирсою таких порід дерев: ялина, вільха, сосна. Не забудьте перевірити будь-яку мульчу на вміст солей.
Замульчуйте тирсою поверхню гряди шаром 5-8 см у перший рік закладки плантації та додавайте її потім кожні 2-3 роки. Річ у тому, що коріння проростає в мульчу, яка згодом розкладається, оголюючи їх.
Мікробіологічна активність, за допомогою якої розкладається тирса, використовує азот із ґрунту. Отже, норму внесення азоту доцільно збільшити першого року до ЗО кг/га.
АЗОТ
Чорниця вимагає щорічного підживлення азотом. Норма внесення залежить від віку плантації, відстані між рослинами, вмісту азоту в листі, сили росту і продуктивності рослин. Адекватний рівень азоту необхідний для врожаю, закладання квіткових бруньок, успішного плодоношення протягом наступного року, відновлення зростання. Надлишок азоту в кінці сезону може знизити якість ягоди, підвищити ризик її хвороби, спровокувати сильний приріст восени, що може призвести до замерзання пагонів та пригнічення розвитку квіткових бруньок.
Дані аналізу ґрунту по азоту не завжди є точними й не зовсім реально відображають картину запасів і доступності елемента. Отже, важливим є спостереження за розвитком рослин, аналіз їх урожайності загалом за плантацією, у різні періоди плодоношення, вибіркових маркерних кущах, з урахуванням типу ґрунту.
В умовах нормального балансу інших поживних речовин швидкий вегетативний розвиток рослин лохини залежить від ступеня їх підживлення азотом.
Зауважимо, що рослини погано сприймають нітратний азот, а в підвищених дозах він має токсичний ефект. Не слід застосовувати добрива, що містять лише нітратні форми азоту (наприклад, нітрат кальцію), тому що вони можуть пошкодити рослини або загальмувати їх зростання. Також слідкуйте за рівнем рН, тому що при його рівні більше 5,5 вивільняється більше нітратного азоту з усіх джерел його надходження.
Сульфат амонію є застосовуваною формою азотного живлення. Цей вид добрива частково знижує реакцію ґрунтового розчину, що особливо актуально на ґрунтах з високим рН, де реакція після внесення сірки на його зниження може дещо вирівнятися. Якщо рН ґрунту нижче по 5, це добриво не можна застосовувати, оскільки воно загрожує критичним зниженням кислотності ґрунту.
Ця культура чудово реагує на підживлення сечовиною, двозаміщений фосфат амонію, осмокотами з азотними елементами. Сечовина та органічні форми азоту перетворюються на амоній. Постійне застосування сульфату амонію може знизити рН ґрунту від бажаного рівня 5,5 до 4,5. Сечовина менш підкислююча форма азоту в порівнянні з сульфатом амонію. Якщо рН нижче 5, тоді азотне підживлення у вигляді сечовини застосовувати більш доцільно; якщо рН ґрунту є більше ніж 5, тоді можна застосовувати сульфат амонію. Згадуваний показник рН є водним, а чи не сольовим (який у тому зразка менше ніж 1).
Дорослі рослини 6-річного віку або висоти, що досягли 1,8-2,0 м, повинні бути на піку внесення мінеральних добрив. Якщо добрива вносите врозсип, намагайтеся, щоб велика його кількість потрапляла в ряди, щоб забезпечити максимальне використання добрива кущем і не провокувати засміченості. Загалом доцільно вносити 70 кг/га азоту на рік протягом вегетаційного сезону у формі комплексного мінерального добрива (500 кг/га за формулою 14-8-8 або 700 кг/га за 10-10-10). Сечовину необхідно вносити у кількості 148 кг/га, сульфат амонію – 318 кг/га. Не забувайте про інші важливі мінеральні елементи (фосфор, калій, магній тощо). Якщо зростання рослин є надмірним (понад 45 см/рік), необхідно зменшити кількість азоту до 35 кг/га.
Мікроелементи
На плантаціях лохини часто спостерігається дефіцит магнію. Зазвичай, достатньо додавати 2-8% оксиду магнію (МgO) до основного добрива. Дефіцит магнію можна ліквідувати шляхом обприскування нормою сульфату магнію 1 кг на 100 л води. Обприскування проводять за прохолодної та навітряної погоди так, щоб повністю покрити рослини. Якщо рН ґрунту опуститься нижче 4,5 і виникне потреба внесення кальцію, внесіть доломітний вапняк -1-2 т/га.
Дефіцит кальцію трапляється рідко. У разі появи слід застосовувати листові препарати для підживлення рослин. Пам’ятайте, що високі дози кальцію нітрату можуть травмувати рослину.
Нестача заліза(Fе), бору(В), цинку(Zп) та міді(Сu) також характерна для лохини. Ознаки дефіциту заліза (пожовтіння молодого листя) часто виявляються при занадто високому рН (вище 5,5). У разі слід його знизити шляхом внесення сірки. Для коригування сірої кислотності може знадобитися кілька років. Короткострокове поповнення потреби у залозі можна досягти листовим обприскуванням.
На дорослу плантацію вистачає близько 100 л/га робочого розчину. Зауважте, що мідь може бути дуже токсичною, якщо її вносити у підвищених дозах. Якщо вміст міді у листку низький, слід провести пробне внесення сульфату міді на кількох кущах. Токсичність міді проявляється при вмісті її у листі понад 20 ррm.
Деякі мікроелементи можна вносити у ґрунт. Більшість комплексних добрив для лохини мають у своєму складі В, Zn, Fе та Сu.
Норми внесення добрив та склад суміші залежать від типу ґрунтів, сорту та способу вирощування.
Звичайне комплексне добриво для лохини на мінеральних ґрунтах має наступний склад N18P9K9 та N15P10K11. На торф’яних ґрунтах вносять менше азоту, склад такий: N4P20K17 та N6P31K12. Ці комплексні добрива також мають у своєму складі макро- та мікроелементи, такі як сірка, магній, цинк та бор. Можна застосовувати інші комплексні добрива з таким складом, але вони повинні містити сульфатні або хелатні форми мікроелементів і не містити хлоридів.
Добрива слід вносити в кілька етапів, якщо ви не застосовуєте азотні добрива, що поступово вивільняється, у складі суміші. Для молодих рослин зазвичай вносять 20-40 г на рослину на рік, максимальна норма становить 400 г на рослину. Щорічно дозу внесення коригується відповідно до листового аналізу та показників зростання.
Внесення органіки (перегній)
Перегній надає живильні елементи рослин протягом певного проміжку часу. Протягом 12-24 годин після вивезення на поле гною треба перемішати його із ґрунтом. Втрати азоту після розкидання гною можуть досягати від 20%, якщо гній зароблено в ґрунт відразу після розкидання, до 50%, якщо гній залишили на поверхні тривалий час.
Комбіноване внесення добрив (органіки, але не органіки) з усіх джерел, включаючи гною та комерційними мінеральними добривами, потрібно балансувати, щоб задовольнити потребу рослин у поживних елементах. Віддача елементів із гною є не прогнозованою. Тому перегній слід використовуватиме забезпечення 75% потреб рослин в азоті. Близько 50% фосфору в гною є одночасно доступними для рослини в рік внесення добрива. Коли фосфор вноситься повторно, вважають, що він доступний на 100%. Весь наявний калій у гною доступний у рік внесення добрива.
Зміст поживних елементів у компостованому перегною трохи вище від «свіжого» перегною. Хоча доступність цих елементів нижча, тому що вони містяться у більш стабільній формі органікою компосту. Компостований перегній може бути дорогим для підживлення на полях, тому його частіше використовують для комбінування субстратів у вирощуванні посадкового матеріалу.