Чорна смородина є цінною та улюбленою садівниками культурою. Її по праву називають “коморою вітамінів”. У продуктах перероблення зберігається до 50% біологічно активних речовин. Завдяки цьому чорна смородина має винятково велике значення для лікувально-дієтичного харчування, має дивовижні лікувальні властивості.
Залежно від сорту кущі смородини можуть мати різну форму крони — більш менш стислу, компактну або розлогу. Якщо прибирання механізоване, то найбільш зручні сорти з пряморослою формою куща. Висота кущів у межах кожного виду смородини значно варіює від низької до високої. Так, у насадженнях, де здійснюється періодична вирізка гілок, кущі червоної та золотистої смородини не перевищують у висоту 2 м, а чорної та білої смородини – 1,5 м.
Природна заміна скелетних гілок відбувається в різні терміни: швидше у чорної смородини і повільніше у золотистої та червоної, все залежить від довговічності кущів. Заміщаючі пагони у смородини з’являються з бруньок основи гілок, засаджених у ґрунт при посадці. Залежно від сорту та віку куща варіюється кількість прикореневих пагонів, молоді кущі майже не утворюють прикореневих пагонів. В основному прикореневі пагони з’являються з чотири-, п’ятирічного віку, коли починається процес старіння скелетних гілок.
Смородина добре плодоносить, якщо її вміло удобрювати. Чорна смородина забирає з ґрунту багато поживних речовин: азот, калій, фосфор і тому потребує порівняно високих доз добрив. Вносять їх на весь період життя рослини. На бідних ґрунтах за три-чотири місяці до посадки проводять суцільне внесення органічних, фосфорних та калійних добрив; краще використовувати безхлорні форми останніх – калі-магнезію, сірчанокислий калій.
На ґрунтах із середнім вмістом поживних речовин дози фосфору та калію зменшують на чверть, високим – наполовину.
Азотні добрива вносять щороку навесні вздовж рядів рослин на глибину до 10-12 см. Для молодих рослин доза їх зазвичай становить 60 г на 10 кв.м у період повного плодоношення – до 120 г.
При високій кислотності ґрунту проводять вапнування, краще за два-три роки до посадки.
Дози вапна розраховують за гідролітичною кислотністю, в середньому використовують 4 кг на 10 кв.м.